| Статистика |
 |
 |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 | |
|
Главная » 2009 » Октябрь » 8 » Перша карта нашого краю
09:44 Перша карта нашого краю |
 Мирослав ЖУКОВСЬКИЙ, заступник директора Нікопольского державного
краєзнавчого музею з наукової роботи.
Її назва - «Частина ріки
Борисфена за порогами, що в народі називається Запорожжям (звідси й назва
запорозькі козаки) і від острова Хортиці аж до Евксинського Моря». Якщо
придивитися уважно – у її верхній частині ми знайдемо напис: «MiketinR.» –Микитин Ріг,
який власне і став першоосновою сучасного Нікополя. Поруч – теж знайомі назви
латиною: Чортомлик, Базавлук, Томаківка, Хортиця... Зрозуміло, що того часу,
коли не було супутників та бракувало потужного арсеналу приборів, карти не
могли претендувати на точність дотримки масштабу, проте схематично нижня течія
Дніпра-Борисфена відтворена досить точно. Автором карти у 1639 р. став Гійом Левассер де Боплан - його
королівської величності військовий архітектор і капітан.Через тринадцять років Гондіус -
привілейований гравер короля Речі Посполитої – виготовив у польскому
Гданську мідеріт (або матрицю карти для
друкування). Ким же була людина, яка вперше нанесла на папір карту нашої місцевості? Г.
де Боплан народився приблизно у 1600 р. у Північній Франції у дворянській сім’ї, що дотримувалася протестантських поглядів. Його батько, життя якого скінчилося у 1643 р., був
відомий математик, гідрограф, картограф і автор кількох наукових трактатів. Він
прищепив сину любов до знань та своєї професії і посприяв становленню Боплана-молодшого
як фахівця з ранніх років. Вже шістнадцятирічним юнаком Гійом розпочав службу у
військах маршала Кончіно Кончіні і
отримав звання лейтенанта. У 1620 р. Боплан-молодший працює військовим
інженером у м. Д’єппі, де керував будівництвом
укріплень і мостів. Після їх завершення у 28-30-річному віці дістав звання
інженера-архітектора.Але релігійні війни у Франції між католиками та гугенотами, що завершилася
у 1628 р. перемогою перших, круто змінили долю Боплана. Після оголошення указу
короля Людовика ХІІІ про позбавлення протестантів політичних прав кар’єра молодого
Гійома у Франції втратила для нього перспективу. Ось чому він скористався
можливістю завербуватися в армію короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ.Гійом Де Боплан розпочав службу в українських воєводствах Польського
королівства в складі коронної артилерії під командуванням великого коронного
гетьмана Станіслава Конєцьпольського.
Як військовий інженер-архітектор Г. де Боплан займався будівництвом нових
фортець і замків, укріплень та реконструкцією існувавших, заснуванням нових
міських та сільських поселень. Виконуючи свої обов’язки, він брав участь у
російсько-польській війні 1632-1634 рр., у боротьбі з татарами та повсталими
козаками-запорожцями.У 1635 р. де Боплан керував будівництвом польських фортець у Кременчуку та на
першому дніпровському порозі Кодак. У 1639 р. він відновив укріплення Кодака і
здійснив воєнно-топографічну подорож на Запорожжя вздовж дніпровських порогів
до острова Хортиця.До речі, Боплан пишався своєю експедицією, згадуючи в майбутньому цю
подорож, і наголосив, що він «бачив і
відвідав усі 13 водоспадів і пройшов через усі ці каскади лише в човні,
піднімаючись в гору по річці, що на перший погляд видається неймовірним, бо
висота деяких каскадів, які ми проминули, становить в 7 до 8 стіп. Судіть самі,
чи там треба вправно володіти веслом. Серед козаків жоден не може вважатися справжнім
козаком, якщо не піднявся через усі пороги. Отже за їхнім звичаєм і мене можна
визнати за козака, і саме в цьому – моя слава, яку я здобув під час цієї
подорожі».Протягом всього часу своєї служби де Боплан постійно вивчав і складав карти
територій України, на яких перебував, а також збирав дані про ті місцевості, де
йому не довелося побувати. Першого його рукописною загальною картою була
українська географічна карта масштабу 1:150 000, розмірами 44,5 х 62,5 см. Картографічній
роботі де Боплана сприяло визнання його заслуг польським королем Владиславом
ІV, який присвоїв йому в 1639 р. чин
капітана королівської артилерії, а згодом – королівські привілеї на публікацію
своїх картографічних праць.Ймовірно, саме в той час де Боплан
задумав описати Україну та життя її народу. Це вдалося йому реалізувати лише в
1651 р. у Франції, де він видав «Опис земель королівства Польського від кордонів
Московії до границь Трансильванії». Це
мало актуальне значення в період, коли відбувалась національно-визвольна
війна українського народу під керівництвом Б. Хмельницького, що розпочалася у
1648 р. В Запорозькій Січі в урочищі Микитин Ріг.Для своєї книги де Боплан приготував значне число ілюстрацій та карт. Проте
більшість останніх за невідомих причин не увійшли до неї, хоча книга мала
кілька видань. В 1952 р. польський дослідних С. Гербст в науковій бібліотеці
Академії наук в Гданську виявив 12 мідерістів карт де Боплана, призначених для
його «Опису України», і визначив дві, які показували нижню течію Дніпра:
Дніпровські пороги і Запорожжя. Остання, назву якої ми згадали на початку, і яка
також мала скорочену назву «2. Запорожжя»,
має масштабну шкалу, вказівку про автора, гравера, час виготовлення, а також
герб з короною і хрестом вверху, на щиті якого зображення одноголового орла.На карті по правому берегу Дніпра показано 21 об’єкт, серед яких -
Томаківка (ріка і острів), Микитин Р. (MіketinR.), Лиса гора (ймовірно, Lіsakowka), Чортомлик, Базавлук тощо. Де
Боплан спеціально позначив острів (ймовірно,
Базавлук) з підписом «Острів створений
природою (де козацька скарбниця з привезеними сюди тисячами знарядь для війни і
ніколи не затоплюється), оточений зі всіх сторон багатьма островами, зарослими
чагарником, що розташований навкруги», а також місце, на якому «тут безпосередньо козаки неодноразово
наглядають в засадах за Скарбницею і татарами, які направляються грабувати».На лівому березі Дніпра на карті позначено 15 географічних об’єктів, а також
пунктирними линіями - дорогу з Перекопу, яка має п’ять розгалужень, що ведуть
до переправи через Дніпро. Карта де Боплана «2. Запорожжя»
має велике історичне значення: ймовірно, вона була ним складена за завданням
польського короля Владислава ІV, який планував
війну проти Кримського ханства
з метою створити державу від одного моря (Балтійського) до іншого моря (Чорного). Крім власних
спостережень і вимірювань, Боплан використував повідомлення запорозьких козаків
– можливо, і тих, хто не тільки неодноразово перебував на Запорожжі, але й будував Січову фортецю на Микитиному
Розі, яку шлях повязував з фортецею Кодак, де перебував польський губернатор. Карта де Боплана показує частку його творчої праці, що входить до єдиного
комплексу карт України, створених ним в 30-50 рр. ХVII ст. З огляду на її непересічну цінність для Нікополя (адже на ній вперше показана місцевість
його
нинішнього розташування), та на прохання
наукової частини Никопольського державного краєзнавчого музею Генеральний консул Польщі в Україні панЯрослав Ксьонжик звернувся до Гданської
наукової бібліотекі, дирекція якої люб’язно погодилась виготовити її скановану
копію. Її разом з двома копіями інших карт де Боплана у травні 2006 р. Ярослав
Ксьонжик передав на урочистому зібранні з нагоди фестивалю польської культури в
Нікополі автору статті для вивчення і публікації в знак добрих відносин між
українським і польським народами. Підтримку в контакті з Генеральним консулом
надали керівники Нікопольського товариства польської культури ім. М.
Конопницької Гражина та Павло Андрощук.Перша карта нашого краю, яка є поки єдиною в європейській картографії, де показаний
Микитин Ріг, могла би бути відтворена у вигляді пам’ятного кам’яного знаку,
який вшанував би таким чином і пам’ять Г. Л. де Боплана (адже він створив
карту), і рік заснування козаками Війська Запорозьського міста-фортеці Січ в
урочищі Микитин Ріг, що став початком літочислення Нікополя, і, нарешті, став
би символом дружніх відносин між Польщею та Україною в нашому місті.
|
|
Просмотров: 1425 |
Добавил: Roves
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
|
